середа, 9 березня 2011 р.

Консервирование березового сока

Березовый сок был когда-то одним из любимых лакомств детворы. С наступлением весны многие собирали его в достаточно больших количествах. Всем известен сок, выпускаемый промышленным способом, но сегодня возникает все больше сомнений в его натуральности. Поэтому предлагаем вам рецепты, которые позволят сохранить сладковатый вкус и тонкий аромат березового сока надолго.

Собирается березовый сок в средней полосе, как правило, до середины мая, преимущественно с деревьев с толстыми стволами. Делаются небольшие отверстия, в которые вставляются трубки, и сок стекает в подготовленный лоточек.

Консервирование сока может проводиться несколькими способами:

Квас березовый

Свежий сок процедить через марлю, разлить в стерилизованные стеклянные бутылки, закрыть крышками и выставить на холод. Не забывайте следить, чтобы не образовалась плесень, иначе квас станет непригодным для употребления.
Когда вы заметите, что сок помутнел, значит, началось брожение. Оно должно длиться приблизительно две недели, в итоге вы получите абсолютно натуральный напиток, очень похожий на квас.

Такой березовый сок может долго храниться в холоде.


Березовый лимонад

Прекрасный напиток для детского стола и, что самое главное – абсолютно натуральный!

Ингредиенты:

Сок березовый
Сахарный песок – 2 чайн. ложки на одну бутылку 500 мл.
Изюм – 4 шт.
Цедра четверти лимона

Приготовление:

Сок разлить по бутылкам, положить в каждую ингредиенты, плотно укупорить, обвязать крепким шпагатом и хранить в холоде.



Хвойный березовый сок

Свежие ароматы леса, массу витаминов, бодрость и отличное настроение подарит вам этот сок.

Ингредиенты:

Свежая сосновая хвоя – 1,5 кг
Сок березовый – 20 литров
Сахар – 1 кг.
Кислота лимонная – стол. ложка

Приготовление:

Для приготовления напитка вам понадобится деревянная бочка, банки или бутыли.
Хвойные побеги как следует промыть в горячей воде, после этого - в холодной, обдать кипятком. Уложить хвою в деревянную бочку. Сок процедить, нагреть и залить им хвою, настаивать 6 часов. Затем напиток процедить, добавить лимонную кислоту и сахар, разлить в стерилизованные бутыли или банки, стерилизовать примерно полчаса.
Аналогичный напиток можно приготовить и с мятой, взяв ее вместо хвои (50 грамм на 20 литров сока).

Сбор березового сока

"И родина щедро поила меня березовым соком..." Помните эти слова известной песни? Весной, как только в лесу начинает таять снег, наступает время для сбора березового сока. Но много ли мы знаем о нем?

Чем полезен березовый сок

Березовый сок является настоящим кладезем витаминов, микроэлементов, белков и кислот. Несмотря на содержание более 2% сахара, на вкус свежий березовый сок почти не сладкий, он больше похож на чистую родниковую воду. Ценность березового сока очень высока: он очищает почки и разрушает в них камни, дает положительный эффект при лечении заболеваний печени и желчного пузыря, а также при головной боли и подагре, ревматизме, радикулите, артрите и других заболеваниях. Также он успешно выводит из нашего организма накопившиеся шлаки и вредные вещества. В отличие от свежего, березовый сок, который продается в магазинах, практически не содержит полезных веществ и в него при консервировании дополнительно добавляется сахар.

Когда собирать березовый сок

Знаете ли вы, что береза дает сок не круглый год, а только в течение очень короткого промежутка времени? Сезон сбора березового сока начинается в первой половине весны и длится всего лишь пару недель. Так называемое сокодвижение начинается после таяния снега и заканчивается при появлении на березах первых сережек. Кроме того, движение сока происходит только а первой половине дня, а ночью сок вообще не движется. Поэтому очень важно не только правильно определить время начала сбора сока, но и то, с каких именно берез его можно собирать, чтобы не нанести деревьям серьезного вреда.

Сколько сока можно получить с одного дерева

С одной березы можно получить всего лишь 2-3 литра сока. Попадаются деревья, с которых можно получить свыше 10 литров сока. Все зависит от размера дерева, его возраста, а также других факторов. Сок чаще всего берут со взрослых деревьев или в тех местах, где будет происходить вырубка рощ. Трогать молодые деревья не желательно, так как это может привести к гибели дерева.

Как собирать березовый сок

Нельзя собирать сок возле дорог или промышленных зон - он принесет только вред. Обычно у взрослого дерева отрезают одну ветку или делают на коре надрез. В него вставляют тонкую трубочку, ко второму концу которой подвешивают банку или аналогичную емкость для сбора сока. После сбора сока надрез или место излома ветки закрывают воском, мхом, или замазывают пластилином или садовым варом. При этом стараются бережно относиться к деревьям, чтобы они могли радовать соком еще много лет. Вандализм и ничем не обоснованное уродование деревьев может привести к вымиранию целых березовых рощ.

Рецепты из березового сока

Приготовление березового кваса. В дубовую бочку с соком необходимо опустить на прикрепленный к веревке мешочек с сухарями или горелыми корочками ржаного хлеба. Через пару суток начинается его брожение. После этого в бочку насыпают вишневые ягоды или листья, дубовую кору, а также стебли укропа. Через пару недель квас готов.

Еще один рецепт приготовления березового кваса. Сок нагревают до 35°С, после чего добаваляют в него дрожжи (на 1 литр необходимо 15-20г дрожжей). Закваску на 3-4 дня помещают в холодное место, после чего разливают в емкости и консервируют.

Также из свежего сока можно приготовить березовый сироп (его пьют, смешивая с водой или добавляя в чай). Его готовят, выпаривания сок в открытой посуде на огне (в конце приготовления сироп необходимо помешивать). Концентрация сахара в нем должна быть 60-70%. Такой сироп имеет густоту меда и лимонно-белый цвет.

БЕРЕЗОВИЙ СІК

Березовий сік – рідина, що витікає з стовбурів і надломлених гілок берези під дією кореневого тиску.


Березовий сік починає йти в березні. Поки не розпустилися клейкі листочки (приблизно за місяць до появи листя і цвітіння, в період танення снігу), у беріз починається рух соку, в народі його називають «плач берези». Протягом 15-20 днів, береза дає нам солодкий березовий сік. Встановлено, що сік беріз, що ростуть на піднесених сонячних відкритих узліссях, смачніший і корисніший, містить більше поживних речовин.

Березовий сік в народній медицині

Березовий сік спрадавна славився своїми цілющими властивостями. Річ у тому, що навесні береза випліскує в листя всі життєві сили, які накопичувала протягом зими. Корисні біологічні сполуки, солі і мінерали, розчиняючись у соці, створюють пракимчно універсальні ліки. Він містить 0,5-2% цукру та багатий вітамінами. До складу соку входять ферменти, органічні кислоти, дубильні речовини, солі кальцію, калія, заліза, рослинні гормони, глюкоза і речовини, які мають високу антимікробну активність (фітонциди).


Березовий сік руйнує сечові камені, ефективний при лікуванні виразки шлунку і дванадцятипалої кишки, печінки, жовчного міхура, головного болю, цинги, бронхіту, кашлю, а також при ревматизмі, радикуліті, подагрі і артриті, видаляє з організму будь-який шкідливий баласт і шкідливі речовини при заразливих хворобах. Корисний він при шкірних захворюваннях і запальних процесах різного походження. Крім того, сік берези очищає кров, має кровотворну і регенеруючою дію і стимулює обмін речовин, також є прекрасним дієтичним і освіжаючим напоєм. А нещодавно була виявлена ще одна особливість березового соку. Виявляється, це хороший засіб від імпотенції. До того ж, березові «сльози» досить непогано діють на людей в період клімаксу. Лікарі кажуть, що, якщо випивати хоч би по склянці соку в день, то зникне сонливість, відчуття втоми, дратівливість та інші супутні клімаксу явища.


З погляду фітотерапії березовий сік – один з кращих природних засобів для поліпшення обміну речовин. Не дивлячись на те, що березовий сік мало відрізняється від води, він відмінно бродить і позитивно впливає на роботу шлунку.


Систематичне вживання березового соку дає загальнозміцнюючий і тонізуючий ефект. Весняний березовий сік приймають при авітамінозах, алергічних захворюваннях, при каменях в нирках і сечовому міхурі, при золотусі, цинзі, простуді, при недокрів'ї. І особливо корисний він хворим на туберкульоз легенів, ангіну. Крім того, це – цінний косметичний засіб, що чудово тонізує шкіру та використовується для миття голови з метою зміцнення волосся. Фінські лікарі виявили, що солодкі сиропи, які виготовлені з березового соку, не тільки попереджають карієс зубів, але навіть зупиняють його розвиток. Тому березовий сік, а також сиропи і льодяники з нього рекомендуються для профілактики захворювання зубів у дітей.

Березовий сік у слов'ян

Із стародавніх літописів відомо, що до Хрещення Русі у багатьох слов'ян був культ берези. Відповідно, збирання соку з дерева було заборонено. Якщо сік збирався, то в обмеженій кількості та з дотриманням ритуалів. З приходом християнства сік почав збиратися без обмежень.

Вживання та зберігання

З березового соку можна методом випаровування отримати сироп, що містить 60 % цукру. Такий сироп має лимонно-білий колір і густий як мед.


Березовий сік сам по собі – приємний освіжаючий і зміцнюючий організм напій, але в нього можна додавати сік чорноплідної горобини, брусниці, чорниці. Березовий сік можна наполягати на різних травах (чабреце, ромашці, тмині, квітках липи, плодах шипшини). Можна додавати до нього настої звіробою, м'яти, меліси, соснової хвої, сок вишні, яблук, смородини і ін.


Щоб сік зберігався про запас, його розливають по пляшках (добре в кожну пляшку покласти по 2 чайних ложки цукру) і поміщають в холодний і темний льох. У промисловості на 1л березового соку додають 125 гр. цукру і 5,5 гр. лимонної кислоти, фільтрують, після цього, розливають в банки, пастеризують і закручують кришками.


Березовий сік в банках схожий на натуральний, але ніякої цінності для здоров'я він не представляє. Соляна кислота, що використовується для консервації, нейтралізує всі корисні властивості цього продукту.


З лікувальною метою березовий сік слід пити в свіжому вигляді. Зберігати його в холодильнику можна не більше двох діб. Приймати рекомендується по 1 стакану 3 рази на день за 20-30 хвилин до їжі протягом 2-3 тижнів.


При шкірних хворобах (екземі, лишаях, висипах), а також при пологовій лихоманці і хворобах, що проходять з високою температурою, приймають по 3 стакани в день.


Можна приготувати з березового соку і напій по-білоруськи. Сік налити у великий бутель і поставити в темне прохолодне місце на 2-3 дні. Потім додають в нього солод з ячменю або підсмажені товчені сухарі. На 5л березового соку – 30гр. ячмінного солоду або сухарів.


Ще з березового соку готують бальзам. На відро соку потрібно 3кг цукру, 2л вина і 4 дрібно порубаних лимона. Все це потрібно поставити бродити на два місяці в льох, а потім розлити по пляшках і витримати ще три тижні.


Непоганий і медок з березового соку. На кожних 400 г патоки треба брати 12 стаканів березового соку і варити на слабкому вогні 1 годину, потім остудити, перелити в бочонок і додати дріжджів. Коли бродіння припиниться, розлити в пляшки.

Квас на березовому соці

Роблять з березового соку і квас. У бочку з березовим соком спускають на мотузочку мішечок з горілими скориночками житнього хліба. Через дві доби з кірок в сік перейдуть дріжджі і почнеться бродіння. Потім в бочку насипають відро дубової кори, як консервуючий (дубильне) засіб, а для аромату – вишні (ягоди або листя) і стебла кропу. За два тижні квас готовий, він може зберігатися всю зиму.

Збирання березового соку

За старих часів березовий сік збирали в спеціальні посудини з березової кори – вважалося, що в них він краще зберігає свої властивості. Але цілком можна збирати сік і в звичайні скляні банки або навіть в пластикові пляшки.


Але тільки робіть це правильно і не заподіюйте дереву шкоди. По-перше, брати сік виходить з дерев діаметром 20-30 см, молоді і старі берези краще не чіпати. По-друге, у одного дерева можна брати не більш за один літр соку в 2-3 дні, по інших даным – 2-3л соку в добу. Крупне дерево може дати в добу близько 7літрів соку, а іноді і більше. Найкраще сік йде з 12 до 18 годин. Пробити кору можна ножем або стамескою (але не дуже глибоко). У проріз вставляється жолобок з тонкого алюмінію або пластмаси, по якому сік капля за каплею збігатиме в ємність. Потім, коли сік буде зібраний, потрібно замазати отвір садовим варом, заткнути шматочком моху або заліпити воском.


Є і більш поблажливий спосіб: зрізається всього лише вітка на гілці, і на неї вішається пляшка. Використовуючи цей прийомом, на одне дерево можна повісити відразу декілька скляних або пластмасових пляшок. Гілка, що обрізають, повинна бути дещо опущена вниз (вітку можна прив'язати мотузком до нижнього сучка або до стовбура дерева). Вдень, коли пригріває сонце, сік біжить швидше – про це слід пам'ятати, вчасно перевіряючи, як наповнюється тара. Цим прийомом користуються професіонали. Роками вони збирають сік в одному і тому ж місці, зберігаючи дерева здоровими. Відпилюючи частину березової гілки, вони вішають на нього поліетиленові пакети. Коли пластикові мішки наповнюються вологою, її виливають в бідони.

Консервирование березового сока

Березовый сок как известно, можно добывать ранней весной, когда еще листва на деревьях не появилась или почки только раскрываются. В средней полосе СССР это бывает обычно в конце апреля, в северной — в начале или в середине мая. В это время идет сильное сокодвижение.

Для получения сока рекомендуется выбирать здоровые березы с толстыми стволами (такие деревья дают возможность получить с них больше сока, сами меньше страдают от такой операции).

Просверливать отверстия или делать подрубы в коре следует не возле земли, а несколько повыше, так как по наблюдениям специалистов, наиболее сладкий и аро-

матный сок находится в толстых ветках и в месте начала разветвления главного ствола дерева (хотя количество сока при этом будет меньше). К тому же при высоком расположении отверстия дерево меньше страдает и заживление проходит быстрее.

В отверстие вставляют трубку или деревянный лоточек, по которому сок каплями стекает в подставленную или подвешенную посуду.

Вытекание сока продолжается иногда несколько дней и с одного большого дерева можно за это время получить от 10 до 40 л сока.

Когда же истечение сока прекратится, проделанное отверстие надо забить деревянным (березовым) стерженьком и замазать глиной.

В свежем березовом соке содержится 0,6—0,8% (р©Дк° до 1%) сахара, главным образом глюкозы и фруктозы, общее же содержание всех сухих веществ до 1,5—2%. Березовый сок отличается приятным сладковатым вкусом и слабым тонким ароматом, за что он очень ценится любителями.

Так как свежий березовый сок можно получить весной в избытке, его рекомендуется законсервировать для употребления в летнее время.

В промышленности уже в течение нескольких лет выпускают консервированный березовый сок, широко известный населению. Но в этих консервах содержится много добавленного сахара — 9—10% к количеству сока и, кроме того, перед консервированием к соку добавляют 0,6—0,8% лимонной кислоты.

Законсервировать березовый сок можно и в домашних условиях. Добавив в кастрюлю с соком сахар и лимонную кислоту, все нагревают до кипения и полного растворения сахара. Затем горячий сок процеживают через марлю для удаления всех возможных примесей и в горячем виде разливают в бутылки.

Укупоренные бутыли желательно выдерживать для дополнительной стерилизации в горячей воде при температуре 90° С в течение 15 минут.

Можно рекомендовать и другой более простой способ заготовки березового сока — сбраживанием. Свежий сок процеживают через марлю и, ничего к нему не добавляя, разливают в чисто вымытые и прошпарен-ные бочки, кадки или большие стеклянные бутыли. За-

тем накрывают их крышками и тканью, чтобы в них случайно не попали посторонние предметы, и ставят в любое неотапливаемое помещение (кладовую, чулан, амбар) при обычной весенней температуре 10—15° С для брожения. Обычно через 3—4 дня сок начинает бродить, несколько мутнеет и становится слабо кисловатым.

При дальнейшей выдержке брожение продолжается за счет сахара, входящего в состав натурального сока. В результате через 2—3 недели получается напиток, похожий на квас, кислый, с приятным ароматом. Так как к этому времени, т. е. в конце весны, становится уже тепло, лучше такой сброженный квас хранить в холодном погребе, чтобы приостановить или замедлить дальнейшее брожение. Березовый квас обычно держится до середины лета.

Но надо следить, чтобы с самого начала на поверхности кваса не образовалась пленка плесени (из-за недостаточного соблюдения санитарных условий, плохой мойки и шпарки бочек и т. д.).

Можно в самом начале добавить к березовому соку очень немного сахара — не более 2% (т. е. 20 г на 1 л). Это будет способствовать лучшему брожению. Но излишнее количество сахара нежелательно, так как натуральный вкус березового сока станет менее заметным. В одном из старых рецептов рекомендуется поступать так: свежий березовый сок процедить, разлить в прочные толстостенные бутылки. В каждую бутылку положить 2 чайные ложки сахарного песка, 3—4 изюминки и цедру с одной четверти лимона. Затем бутылки прочно и плотно укупорить новыми пробками, обвязать проволокой и крепким шпагатом, залить горло бутылок смолкой и поставить их на хранение в погреб, закопав в песок. Когда наступит жаркая летняя погода, бутылки перенести на ледник.

Получается шипучий напиток. При его употреблении рекомендуется в стакан положить одну чайную ложку сахарного песка и, наливая, помешивать. Подобно березовому соку весной можно получать и консервировать кленовый сок.

Березовый сок с хвоей. Берут свежие годичные побеги сосновой хвои, тщательно промывают их, затем обдают кипятком для удаления воскового налета и снова тща-

тельно промывают сначала в горячей, а затем в холодной воде. В бочку на 50 л кладут 2,5—3 кг такой хвои. Свежий березовый сок процеживают, подогревают до 80° С и заливают им подготовленную хвою в бочке доверху. Настаивают сок с хвоей 6—7 часов. После этого сок сливают, процеживают, добавляют в него 5% сахара и 0,1—0,2% лимонной кислоты, разливают его в банки или в бутыли и после укупорки пастеризуют при 90— 95° С в течение 25 минут.

Полученный консервированный сок обладает специфичным хвойным ароматом и приятным вкусом. Подобным путем можно приготовлять березовый сок на мяте. На 50 л сока берут 70—100 г сухой мяты, заливают ее соком и настаивают 5—6 часов. Далее поступают так же, как и при консервировании березового сока с хвоей.

Березовий сік: як, коли і де збирати (+ РЕЦЕПТИ)

Останній тиждень березня та початок і середина квітня місяця - час для збирання березового соку в лісах Полісся. Зокрема, цього року найкорисніший сік збирається у 1 та 2 декадах квітня. Головне знати основні правила та умови збирання цього смачного та цілком натурального напою.


Де збирати березовий сік?

У старому лісі серед старших берез, понад 30 років, діаметр стовбура яких перевищує 30 см, при цьому чим старіше дерево - тим краще і для збирання соку, і для самої берези. Отвір краще робити з північної сторони дерева.

Як правильно збирати березовий сік?

Збирати березовий сік для себе можна без усіляких дозволів, аби лише не псувати дерева та не сочити молодих берез (діаметром до 20 см). Натомість, відповідно до Лісового кодексу України, в разі заготівлі березового соку на продаж, необхідно придбати в лісництві т. зв. "лісовий квиток"
Збирати свіжий березовий сік потрібно в скляну банку з широким горлом або у відро (пластик небажаний, бо додає березовому соку займового присмаку), зробивши акуратний круглий отвір у березі свердлом або ножем, напрямком знизу вгору, так щоби березовий сік вільно стікав униз. У жодному разі не можна користуватися сокирою! Глибина отвору - не більше 2-3 сантиметрів, залежно від товщини кори.
Робити отвір для збирання березового соку потрібно краще не на висоті 0,5 метрів, як це найзручніше для людини середнього зросту, а вище - на висоті близько 1,5 метри від землі, де є найсмачніший сік. Крім того, отвір варто робити з північного боку берези, де зазвичай збирається найбільше березового соку. В зроблений отвір необхідно вставити трубочку, якою березовий сік і стікатиме у заготовлений посуд. Більше одного отвору робити не доцільно.

Коли найкраще збирати березовий сік на Поліссі?

У період з 1 по 20 квітня. При цьому збирання березового соку проводиться протягом світлового дня, допоки в березі активно циркулює ця її поживна рідина.
Важливо! За 1 день з одної берези можна зібрати не більше 3-х літрів березового соку, після чого зроблений отвір необхідно обов'язково замастити мохом. Збирання більшої кількості березового соку (4-5 літрів) призводить до швидкого виснаження дерева й може спричинити його загибель. Безпечний термін збирання березового соку з 1 дерева - 10 років.
Нормальна швидкість збирання березового соку: 3-х літрова банка під 30-ти річним деревом має заповнитися за 6 годин.
У жодному разі НЕ МОЖНА ЗБИРАТИ БЕРЕЗОВИЙ СІК МОЛОДИХ БЕРЕЗ, діаметр стовбура яких менших за 30 см. Це унеможливлює зростання берези. Штраф, що стягується лісниками за підсочення молодого дерева з метою збирання березового соку, сягає 320 гривень.


Корисні властивості березового сокуЦей традиційний поліський напій має більш як 30 цінних компонентів, у т.ч. корисні цукри, високий вміст вітаміну С і солей калію, магнію й заліза, органічні кислоти та ферменти, що покращують кровообіг людини й роботу її кишківника, виводять з організму всілякі шлаки.
Лікування березовим соком: особливо корисний березовий сік для літніх людей і тих, хто страждає на гастрит, виразкові хвороби, недокрів'я, головний біль, бронхіт і туберкульоз легень, хронічний кашель чи ревматизм, радикуліт, подагру або артрит, має проблеми з печінкою, нирками (треба пити не менше 2-х літрів березового соку на день) і жовчним міхуром, потербає від такої біди, як закрепи чи імпотенція. Протипоказання - наявність каменів-оксалатів у нирках.


Як пити березовий сік? Поліщуки традиційно вживають цей природний напій замість узвару, проте з медичної точки зору пити березовий сік найкраще по 1 склянці десь 3-4 рази на день за півгодини до прийому їжі. За наявності кашлю чи застуди, березовий сік варто підігріти, можна розбавити його молоком, полоскати горло проти ангіни або інших захворювань горла.
Зовнішньо березовий сік вживають для протидії екземі, трофічних виразкам, навіть псоріазу та нейродерміту; як засіб проти вугрів і сверблячки. З березового соку можна робити також і непогані примочки для промивання поранень.

Зберігання березового соку Свіжий березовий сік можна тримати в холодильнику чи коморі не довше, як 2 доби. Бродіння березового соку: сік можна процідити в бутлі та зброджувати за температури близько 10 -15 градусів 2-3 тижні, щільно обмотавши шийку бутлів якоюсь ганчіркою. Цукор не додавати, перевіряти раз на 3-4 дні, щоб згори не утворювалася пліснява. На виході отримується зброджений березовий сік із кислуватим смаком та приямним ароматом.


Рецепт квасу із березового соку

Свіжий березовий сік можна нагріти десь до 35 градусів і додати в нього 20 грамів дріжджів на літр. Закваску поставити на 3-4 дні в темне холодне місце, після чого березовий квас можна законсервувати. Інший рецепт як приготувати березовик: до березового соку віком у 3 дні додати підсмажені житні зерна або сухарики (5 г на літр), настоювати добу, процидіти.

Рецепт модного крюшону із березового соку:

Аби приготувати крюшон, потрібно змішати літр свіжого березового соку та сухого білого вина, додати склянку цукру. Настояти в холодильнику чи коморі 3 години.

Рецепт бальзаму із березового соку:

На відро свіжого березового соку кладуть до 3 кг цукру, 2 літри вина чи горілки та штук 5 дрібго порізаних лимонів із шкіркою. Заливають у дежку й ставлять на 2 місяці в погреб чи комору. По тому напій розливають у пляшки й витримують у горизонтальному положенні ще 3-4 тижні, після чого отримують готовий алкогольний продукт.

Консервований березовий сік

Згідно з давніми рецептами (Центральне Полісся), потрібно взяти річні паростки сосни й добре їх промити, ошпарити, зняти весь наліт. По тому свіжий березовий сік нагріти майже, але не до кипіння (заміри показали десь 80 С), і додати до нього кілька жмень хвої. Розрахунок приблизно 50 г хвої на 1 літр березового соку. Після цього березовий сік потрібно настояти протягом рівно половини світлого дня (виходить десь 6 годин) і процидіти. Далі додати ложку меду й ще раз розігріти майже до самого кипіння й так проварити півгодини. Готовий напій зберігати в пляшках.
Настоюють протягом шести-семи годин, після чого проціджують, додають 50 г цукру і 1-2 г лимонної кислоти. Розливають сік у бутлі та пастеризують 25 хвилин при температурі 90-95 градусів.

Як настоювати березовий сік?

Найкраще на листах звіробою та ягодах рябини, можна також на м'яті та мелісі, ягодах шипшини, на липовому цвіті. Розрахунок - 1 жменя на 1 літр березового соку, настоювати треба 5 годин, по тому консервувати. Крім того, туристи ще люблять іноді березовий сік змішувати з фруктовими та овочевими соками.

Прикмети погоди на Поліссі: якщо з берез іде більше ніж зазвичай березового соку - літо буде дощовим.

Березовий сік

Десь із середини — кінця березня, у деревах починається сокорух, спершу повільний, а потім активніший. Період найбільшої активності вгадати нелегко, а приблизно це кінець березня — початок квітня (до або початку утворення бруньок). Запам’ятайте, що сокорух відбувається за світлового дня, ввечері інтенсивність його зменшується. В народі це явище називають «засинанням» соку.

Часто доводиться бачити таке: після роботи, ввечері, коли нарешті з’явився вільний час, люди йдуть по сік. Так само не бажано йти рано-вранці. В цей період багато не назбираєш, хоча, буває, за сильного сокоруху поставлена посудина за ніч наповнюється. Краще йти після 10 години. Але й це ще не все. Коли настає середина квітня і збори соку зменшуються, він змінює колір, стаючи вже не білим, а коричневим. Такого соку дуже мало, проте саме він найсмачніший, на відміну від «масового» білого.

Щоб отримати сік, треба обирати здорові берези із товстими стовбурами (від таких дерев можна отримати більше соку, та й самі вони менше страждають від цієї «операції»).

Просвердлювати отвори або робити підруби в корі треба не близько до землі, а вище, оскільки, за спостереженнями, найсолодший і найароматніший сік — у грубих гілках і в місці розгалуження стовбура дерева (хоча кількість соку тут менша). До того ж, якщо зроблений отвір у дереві вище, то й деревина потім заживає швидше.

В отвір вставляють трубочку або дерев’яний жолобок, по якому сік краплями стікає в підставлений чи підвішаний посуд.

Витікання соку триває іноді кілька днів. З одного великого дерева за цей час можна отримати від 10 до 40 л соку.

Коли ж витікання соку припиняється, отвір треба забити дерев’яним (березовим) кілочком і замастити глиною.

Тару із соком накрийте кришкою, щоб запобігти його окисленню, і поставте в холодильник. Але більше двох-трьох днів його зберігати не можна, інакше випита рідина замість цілющих властивостей провокуватиме запаморочення і розлад шлунка.

Оскільки свіжий березовий сік можна отримати навесні з надлишком, його можна законсервувати і споживати протягом усього року. Хоча такий сік, звичайно, вже не той цілющий напій, що з дерева.

Ось відомий рецепт консервування соку. Залити сік в емальований або з нержавіючої сталі посуд і нагріти до 80-90°С, розлити в слоїки, накрити простерилізованими кришками. Можна за смаком додати трохи цукру. Потім на дно каструлі кладуть тканину, виставляють слоїки і ще кип’ятять п’ять хвилин. Можна варіювати: температуру збільшити до 90°С і витримати десять хвилин, після чого герметично закрити. Безперечно, в цьому разі сік збідніє на вітаміни, але все одно корисних речовин буде чимало.

Можна скористатися й таким рецептом. У каструлю із соком додають цукор (за смаком) і лимонну кислоту. Нагрівають до кипіння, щоб повністю розчинився цукор. Гарячий сік проціджують через марлю і одразу ж розливають у слоїки. Закупорені простерилізованими кришками банки витримують для додаткової пастеризації в гарячій воді за температури 90°С 15 хв.

БЕРЕЗОВИЙ СІК ІЗ ХВОЄЮ. Беруть свіжі річні пагони соснової хвої. Добре промивають, ошпарюють окропом, щоб змити восковий наліт, і ще раз промивають спочатку гарячою, а потім холодною водою. В посудину місткістю 50 л кладуть 2,5-3 кг такої хвої. Свіжий березовий сік проціджують, підігрівають до 80°С і заливають ним хвою доверху. Настоюють сік із хвоєю 6-7 годин. Потім його зливають, проціджують, додають 5% цукру і 0,1-0,2% лимонної кислоти. Розливають сік у слоїки і після закупорювання стерилізованими кришками пастеризують при 90-95°С 25 хв.

БЕРЕЗОВИЙ СІК НА М’ЯТІ. На 50 л соку беруть 70-100 г сухої м’яти, заливають її соком і настоюють 5-6 год. Консервують так само, як березовий сік з хвоєю.

Дуже смачний і корисний березовий сік з медом, відваром шипшини, глоду, меліси.

БЕРЕЗОВИК. Сік наливають у бутель і ставлять у темне місце. Через 2-3 дні він трохи закисне. Додають до нього підсмажені ячмінні зерна або житні сухарі (на 5 л соку — 30 г сухарів). Настоюють добу і проціджують.

БЕРЕЗОВИЙ СИДР. 12 л березового соку змішати з 2,5 л вина, додати 3,2 кг цукру і 4 дрібно нарізаних лимони. Каструлю щільно закрити і поставити в холодне місце на 2 місяці. Процідити, розлити в пляшки, закупорити і витримати 2 тижні.

КРЮШОН. Змішують по 0,5 л березового соку та сухого білого вина, 0,5 скл. цукру і ставлять у холодильник на 2-3 год. Подаючи до столу, додають мінеральної води.

КОКТЕЙЛЬ. 3 скл. соку, 6 ст. л. будь-якого ягідного сиропу і 150 г фруктового морозива збивають у міксері. Подаючи до столу, зверху кладуть ще морозиво.
Кому корисний?

Свіжий березовий сік лікує виразки шлунка і 12-палої кишки, печінку, жовчний міхур, головний біль, цингу, бронхіт, кашель, допомагає при ревматизмі, радикуліті, подагрі і артриті. А також сік корисний при шкірних захворюваннях, очищує кров, стимулює обмін речовин, промиває нирки. Щоб пісок «пішов», треба випити близько 2 л соку на день. При всіх інших захворюваннях — 3 склянки на день за півгодини до їди.
Кому шкідливий?

Багато соку не можна пити тим, у кого є камінці в нирках, а саме оксалати. Оскільки напій має сечогінну дію, він може проштовхнути оксалат у сечовивідні шляхи. Хворий відчує різкий сильний біль, кількість сечі зменшиться і в ній з’явиться кров.

Березовий сік – жива вода

Початок і середина весни – це надзвичайно відповідальний період для здоров’я людини, який завжди несе застудні недуги: виникнення сезонних катарів верхніх дихальних шляхів, бронхів, легенів. У цей період унікальний лікарський засіб – березовий сік. Як ми переважно його використовуємо? Збираємо, потім додаємо до нього ячмінь, сухофрукти, і коли він перешумував, чи, як кажуть, перебродив, вживаємо. По суті, вживаємо продукт, який ніякого лікувального значення не має.
№ 32 • 21 березня 2009 0 1635




Березовий сік потрібно консервувати, тобто кип’ятити або пастеризувати, герметично закупорювати і зберігати. А на основі березового соку можна лікувати печінку, підшлункову залозу, зміцнювати імунний статус. Дуже добре використовувати в лікуванні настоянку на березовому сокові.

Лікувальна настоянка

Взяти по 1 ст. ложці плодів глоду колючого, шипшини коричної, насіння вівса посівного, трохи трави материнки звичайної.

Усе це заливаємо 200–300 мг березового соку, доводимо до кипіння, настоюємо 3–4 год. і вживаємо навесні як високовітамінний продукт.

Можна сюди додати ще й ложку сушених яблук, груш, малини, смородини, можна до цієї вже готової настоянки додати 1–1,5 ст. ложки зацукрованих чи законсервованих у співвідношенні 1:2 ягід малини, полуниць, суниць, смородини. Ці високовітамінні узвари надзвичайно корисні для нас весняного періоду.

До речі, цей узвар чи відвар, чи високовітамінний напій на основі березового соку в праукраїнстві наші далекі пращури використовували як один із варіантів живої води. І якщо ми проаналізуємо біологічну та фармакологічну активність його, то це, як стверджує відомий народний цілитель Євген Товстуха, справді жива вода, яка лікує захворювання печінки, підшлункової залози, імунного статусу, запобігає закрепам. А для жінок та дівчат це чудовий косметичний засіб.

Березові бруньки

Збирають бруньки в березні – на початку квітня, коли вони вже набубнявіли, але ще не розпустилися. Сушити треба на холоді, за температури 15–18 оС. Найпростіше готувати з березових бруньок чай – він помічний і для нирок, і для печінки.

Чай з березових бруньок. Взяти 1 ч. ложку бруньок, залити 1 л окропу, прокип’ятити, настояти впродовж 2 год. Удень випивати по 2 склянки.

Настоянка з березових бруньок. На 0,5 л 70%-ого етилового спирту беруть півсклянки бруньок, настоюють упродовж 21 дня, проціджують, профільтровують і зливають у пляшку. Приймати по 10 крапель тричі на день за півгодини до вживання їжі, 4-й раз – перед сном. Така настоянка корисна в разі набряків, атеросклерозу, захворювань печінки.

Часто від пролежнів застосовують камфорний спирт. Однак, якщо він не допомагає, використовують настоянку з березових бруньок – протирають нею пролежні.

Настоянка з бруньок проти пролежнів. Слід узяти лише 15 г березових бруньок на 0,5 л 70%-ого спирту, адже настоянка має бути не дуже насиченою. Настоювати 21 день.

Як готували квас давні українці

Свердлили в березі отвір, вставляли туди дудку з бузини, під дудку ставили посудину. Коли набирали соку, скільки потрібно (діжку), клали в сік вощини, підсмажений горох або гарячий житній хліб. За півтора тижня квас можна було пити.

60 літрів соку берізка з радістю віддасть...

За літр цього напою заготівельникам колись платили як за буханець хліба

З настанням весняного тепла природа взялася обдаровувати нас своїми багатими дарами. Після зимової втоми найперше вона пропонує збадьоритися березовим соком, який викликає відчутний приплив сил, снагу, поліпшує стан організму. Жодна штучна рідина не зрівняється у цілющості з цим березовим «нектаром»...

На хуторі Долини кожне п’яте дерево південного пагорба лісу – береза. У ці дні сюди вирушає уся багатодітна родина Касперських, що живе неподалік. Андрій, Назар, Тарас коловоротом висвердлюють у стовбурах дірки, молодший, Михасик, забиває туди трубочки з бузини (стікаючи по них, сік не скисає, має приємніший смак). Інша робота у сестричок Олі, Марійки, Наталі, Юлі – на дерев’яні «краники» з тоненькою цівочкою вони настромлюють півторалітрові пластикові пляшки. Раніше підставляли трилітрові слоїки, але відмовилися від цієї тари: туди потрапляє сміття, комахи, та й знаходяться охочі «футболити» ці дефіцитні бутлики.

Через кілька годин діти з батьками повертаються до лісу і зливають “урожай” - за один захід його набирається 80 літрів, два алюмінієві бідони з-під молока. Відвозять їх додому підводою. За ці труди відро свіжого березового соку замість води дістається роботящій кобилі Гнідій…

Березовий сік заміняє родині Касперських магазинні компоти, мінералку. Нема нічого кращого, як під час сапання картоплі, заготівлі сіна, гарячої пори жнив випити склянку цього прохолодного напою – миттю втамовує спрагу. На Великодні свята березовим соком почастують гостей, передадуть у подарунок родині з міста. Крім здоров’я, сік дає чималу економію для скромного бюджету цієї сім’ї.

20-річний Андрій розповів домашній рецепт консервування березового соку. Він простий: на 40 літрів рідини додають два літри цукру і півтора пакетика лимонної кислоти, дрібку-дві кмину, переварюють, закривають у пропарені слоїки. Колись вкидали скибку лимона – але згодом відмовилися, бо напій від нього “сивіє”.

Сусіди Касперських приправляють березовий сік шипшиною, родзинками, сушеними яблуками. Дехто вміє робити березовий квас (додають смажений ячмінь, житній хліб) і навіть березове шампанське…

Фахівці кажуть: у свіжому березовому соку, попри його солодкуватий смак, мало фруктози, його корисно пити навіть тим, хто потерпає від цукрового діабету. Цей напій прочищає нирки, печінку, позитивно впливає на органи травлення, шкіру.

Шкода, що збиранням березового соку нині займаються лише аматори – промислову його заготівлю лісники Львівщини не ведуть давно. Кажуть, нерентабельна ця справа – надто дорого коштує пальне для транспортування лісової продукції, у чималу копійку влітає робота “підсочувальників”, сторожів. Зрештою, нема кому віддавати сік на переробку – багато консервних заводів порізали на металобрухт, приватизували – і тепер там воліють за краще розливати у пляшки воду з артезіанських свердловин, підфарбованих “хімією”. А ще донедавна кожної весни область заготовляла не менше 500 тонн березового соку. З лісу тягнулися цілі каравани підвод з повними діжками…

- У часи виконання горбачовської Продовольчої програми за літр свіжого березового соку заготівельникам платили по 15 копійок, майже стільки, як за буханець хліба - пригадує заступник начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Бурмас. – Для лісництв це була прибуткова справа. Порахуйте: одна береза діаметром стовбура 40 см здатна за добу продукувати (без шкоди для себе) 60 літрів соку…

Не кожен, хто йде до лісу за дарунками від берези, шанобливо ставиться до неї. Робить сокирою величезні шрами на її тілі, великою кількістю отворів виснажує дерева. Наші знайомі Касперські до природи ставляться дбайливо. Коли сезон збирання соку завершується, вони закривають всі відкриті “артерії” кілочками – щоб живильна волога давала березі енергію росту. До наступної весни.

БЕРЕЗОВЫЙ СОК

Пить березовый сок в чистом виде - удовольствие. Это приятный, освежающий и укрепляющий организм напиток. Он издревле славился своими целебными свойствами - это экологически чистый, вкусный, целебный, освежающий прохладительный напиток.

Пока не распустились клейкие листочки (приблизительно за месяц до появления листьев и цветения, в период таяния снега), у берез начинается сокодвижение, называемое "плач берёзы". В течение 15-20 дней, берёза дает нам сладкий берёзовый сок.

Сок дерева, растущего возле оживленной трассы или в промышленной зоне города, вместо пользы принесет вред. Бессмысленно покупать и березовый сок в магазинах, т.к. при консервировании уничтожаются практически все полезные вещества.

Как правильно добывать сок? Нужно вырезать небольшой квадратик наружной коры и на зачищенном месте коловоротом провернуть углубление на три-четыре сантиметра. Сок потечет бойкой струйкой. Можно присоединить жестяной желобок, можно перегонять его в бутылку при помощи марлевой ленточки.
После сбора сока надо плотно замазать надрез пластилином, воском, хозяйственным мылом или забить его мхом. Это предохранит дерево от проникновения бактерий и грибов.

Натуральный березовый сок известен своими целебными свойствами

Для лекарственных целей чаще используют два вида березы - повислая и раскидистая. Используют почки, листья, сок, активированный уголь, деготь, получаемый сухой перегонкой древесины, ксилит - заменитель сахара для больных диабетом, получаемый из отходов древесины, - и все это широко применяется в медицине.

Полезные биологические соединения, соли и минералы, растворяясь в соке, образуют почти универсальное лекарство. Он содержит 0,5 - 2% сахара, богат витаминами. В состав сока входят ферменты, органические кислоты, дубильные вещества, соли кальция, калия, железа, растительные гормоны, глюкоза и вещества, обладающие высокой антимикробной активностью (фитонциды).

Каждый год человек должен употреблять не менее 8-10 л березового сока. Березовый сок разрушает мочевые камни, эффективен при лечении язвы желудка и печени, головной боли, бронхита, кашля, а также при ревматизме, радикулите и артрите, удаляет из организма вредные вещества. Кроме того, березовый сок обладает регенерирующим действием и стимулирует обмен веществ, также является прекрасным диетическим и освежающим напитком.

Систематический приём берёзового сока оказывает общеукрепляющее и тонизирующее действие. Весенний берёзовый сок принимают при авитаминозах, аллергических заболеваниях, при камнях в почках и мочевом пузыре, при золотухе, цинге, простуде, при малокровии. И особенно полезен он больным туберкулезом лёгких, ангиной.

Березовый сок богат никотиновой, яблочной и глутаминовой органическими кислотами. Он содержит калий, кальций, магний, железо и дубильные вещества. Благодаря этим компонентам, березовый сок обладает хорошими тонизирующими косметическими свойствами.

ЗАГОТОВКИ ИЗ БЕРЕЗОВОГО СОКА
(СТАРИННЫЕ РЕЦЕПТЫ)

БЕРЕЗОВИК (1-й СПОСОБ)
Подрезать кору большой молодой березы, сделать поперечное отверстие, плотно воткнуть в него лубок и под него подставить кастрюлю или миску. С хорошего дерева можно получить от 10 до 40 л сока.
Сок залить в бочонок, туда же залить портвейн, водку, добавить сахар и изюм. Содержимое бочонка тщательно помешать, чтобы сахар растворился. Бочонок закупорить втулкой как можно плотнее и поставить в холодное место, желательно на лед, на 2,5 месяца.
По прошествии этого срока разлить по бутылкам, тщательно закупорить, закрепив пробки за горлышко с помощью проволоки, положить в погреб или другое прохладное место на бок.
На 5 л березового сока - 750 г портвейна, 500 г водки, 1,2 кг сахара-песка, 600 г изюма.

БЕРЕЗОВИК (2-й СПОСОБ)
В бочонок залить березовый сок, портвейн, добавить сахар, покрошенную мякоть лимонов с кожицей, но без семян. Бочонок поставить в холодное место (желательно на лед) на 2 месяца. По истечении этого срока сок разлить по бутылкам, тщательно закупорить, прикрепив пробки к горлышку проволокой, и положить в погреб или другое прохладное место боком на песок. Приготовленный таким способом березовик будет готов к употреблению через 3 недели после разлития.
На 5 л березового сока - 1,6 кг сахара, 2 лимона, 1 л портвейна.

БЕРЕЗОВИК (3-й СПОСОБ)
В таз залить березовый сок, положить сахар, размешать до его растворения и варить до тех пор, пока не укипит третья часть сока. Во время кипения снимать пену. Затем таз снять с огня, процедить его содержимое через чистую ткань прямо в бочонок и, когда сок остынет до температуры 40 °С, влить туда же густой раствор дрожжей, водку, положить лимоны, нарезав их кружочками и вынув косточки. Бочонок не должен быть полным.
Бочонок оставить в теплом помещении для забраживания на 10-12 часов, затем вынести в холодное помещение или на лед, где и оставить на 7 недель.
По прошествии этого времени сок снова процедить, разлить в бутылки из-под шампанского, тщательно закупорить, прикрепив пробки к горлышку бутылки с помощью проволоки, и хранить в прохладном месте.
На 5 л березового сока - 1,6 кг сахара, 2 ст. ложки дрожжей, 1 л водки, 2 лимона.

БЕРЕЗОВАЯ ВОДИЦА
Из березы выпустить сок, разлить тотчас же по бутылкам. В каждую бутылку положить сахар-песок, лимонную цедру, изюм. Бутылки тщательно закупорить, прикрепив пробки к горлышку бутылки проволокой, и поместить в холодное место на 2-3 месяца. Готовый напиток должен хорошо пениться. Перед употреблением класть сахар по вкусу.
На 0,5 л березового сока - цедра с 1/4 лимона, 2 ч. ложки сахара-песка, 4 изюмины.

УКСУС ИЗ БЕРЕЗОВОГО СОКА
В бочонок залить березовый сок, добавить водку, мед. Все это поставить в теплое место, не закупоривая бочонок.
Уксус будет готов через 2 месяца.
На 2 л березового сока - 100 г водки, 40 г меда.

БЕРЕЗОВЫЙ КВАС
В дубовую бочку с соком опускают на веревке мешочек с горелыми корочками ржаного хлеба или сухарями. Через двое суток начнется брожение. Затем в бочку насыпают дубовую кору, ягоды или листья вишни, а также стебли укропа. Через две недели квас готов.
Есть и другой рецепт кваса. Березовый сок нагревают до 35°С, кладут в него дрожжи из расчета 15-20г на 1литр. Закваску ставят на 3-4 дня в холодное место, затем разливают в емкости и консервируют.

Из свежего березового сока (сладкого и чуть кисловатого на вкус) можно приготовить вкусный и полезный для здоровья
БЕРЕЗОВЫЙ СИРОП
(его можно добавлять в чай или смешивать с водой)
После выпаривания на огне в открытой посуде (в конце - при помешивании) концентрация сахара должна быть 60-70%. Такой сироп имеет лимонно-белый цвет и густоту мёда.
Доказано, что сладкий сироп, приготовленный из берёзового сока, не только предупреждает кариес зубов, но даже останавливают его развитие.
ПРИМЕЧАНИЕ. Сок канадского клена, из которого упариванием варят кленовый сироп, в 3-4 раза более сладкий, чем березовый. Потому из березового сока сироп обычно не готовят - слишком велик расход топлива.

Простой современный способ заготовки березового сока впрок
На 1 л березового сока добавляют 125 г сахара и 5 г лимонной кислоты.
Затем фильтруют, разливают в банки, пастеризуют и закручивают крышками.
Полезно смешивать березовый сок с другими соками, полученными из свежих фруктов и овощей, а также настаивать его на листьях мяты, мелиссы, чабреца, зверобоя, липовом цвете, плодах шиповника, ягодах брусники.