60 літрів соку берізка з радістю віддасть...

За літр цього напою заготівельникам колись платили як за буханець хліба

З настанням весняного тепла природа взялася обдаровувати нас своїми багатими дарами. Після зимової втоми найперше вона пропонує збадьоритися березовим соком, який викликає відчутний приплив сил, снагу, поліпшує стан організму. Жодна штучна рідина не зрівняється у цілющості з цим березовим «нектаром»...

На хуторі Долини кожне п’яте дерево південного пагорба лісу – береза. У ці дні сюди вирушає уся багатодітна родина Касперських, що живе неподалік. Андрій, Назар, Тарас коловоротом висвердлюють у стовбурах дірки, молодший, Михасик, забиває туди трубочки з бузини (стікаючи по них, сік не скисає, має приємніший смак). Інша робота у сестричок Олі, Марійки, Наталі, Юлі – на дерев’яні «краники» з тоненькою цівочкою вони настромлюють півторалітрові пластикові пляшки. Раніше підставляли трилітрові слоїки, але відмовилися від цієї тари: туди потрапляє сміття, комахи, та й знаходяться охочі «футболити» ці дефіцитні бутлики.

Через кілька годин діти з батьками повертаються до лісу і зливають “урожай” - за один захід його набирається 80 літрів, два алюмінієві бідони з-під молока. Відвозять їх додому підводою. За ці труди відро свіжого березового соку замість води дістається роботящій кобилі Гнідій…

Березовий сік заміняє родині Касперських магазинні компоти, мінералку. Нема нічого кращого, як під час сапання картоплі, заготівлі сіна, гарячої пори жнив випити склянку цього прохолодного напою – миттю втамовує спрагу. На Великодні свята березовим соком почастують гостей, передадуть у подарунок родині з міста. Крім здоров’я, сік дає чималу економію для скромного бюджету цієї сім’ї.

20-річний Андрій розповів домашній рецепт консервування березового соку. Він простий: на 40 літрів рідини додають два літри цукру і півтора пакетика лимонної кислоти, дрібку-дві кмину, переварюють, закривають у пропарені слоїки. Колись вкидали скибку лимона – але згодом відмовилися, бо напій від нього “сивіє”.

Сусіди Касперських приправляють березовий сік шипшиною, родзинками, сушеними яблуками. Дехто вміє робити березовий квас (додають смажений ячмінь, житній хліб) і навіть березове шампанське…

Фахівці кажуть: у свіжому березовому соку, попри його солодкуватий смак, мало фруктози, його корисно пити навіть тим, хто потерпає від цукрового діабету. Цей напій прочищає нирки, печінку, позитивно впливає на органи травлення, шкіру.

Шкода, що збиранням березового соку нині займаються лише аматори – промислову його заготівлю лісники Львівщини не ведуть давно. Кажуть, нерентабельна ця справа – надто дорого коштує пальне для транспортування лісової продукції, у чималу копійку влітає робота “підсочувальників”, сторожів. Зрештою, нема кому віддавати сік на переробку – багато консервних заводів порізали на металобрухт, приватизували – і тепер там воліють за краще розливати у пляшки воду з артезіанських свердловин, підфарбованих “хімією”. А ще донедавна кожної весни область заготовляла не менше 500 тонн березового соку. З лісу тягнулися цілі каравани підвод з повними діжками…

- У часи виконання горбачовської Продовольчої програми за літр свіжого березового соку заготівельникам платили по 15 копійок, майже стільки, як за буханець хліба - пригадує заступник начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Бурмас. – Для лісництв це була прибуткова справа. Порахуйте: одна береза діаметром стовбура 40 см здатна за добу продукувати (без шкоди для себе) 60 літрів соку…

Не кожен, хто йде до лісу за дарунками від берези, шанобливо ставиться до неї. Робить сокирою величезні шрами на її тілі, великою кількістю отворів виснажує дерева. Наші знайомі Касперські до природи ставляться дбайливо. Коли сезон збирання соку завершується, вони закривають всі відкриті “артерії” кілочками – щоб живильна волога давала березі енергію росту. До наступної весни.