середа, 9 березня 2011 р.

Березовий сік

Десь із середини — кінця березня, у деревах починається сокорух, спершу повільний, а потім активніший. Період найбільшої активності вгадати нелегко, а приблизно це кінець березня — початок квітня (до або початку утворення бруньок). Запам’ятайте, що сокорух відбувається за світлового дня, ввечері інтенсивність його зменшується. В народі це явище називають «засинанням» соку.

Часто доводиться бачити таке: після роботи, ввечері, коли нарешті з’явився вільний час, люди йдуть по сік. Так само не бажано йти рано-вранці. В цей період багато не назбираєш, хоча, буває, за сильного сокоруху поставлена посудина за ніч наповнюється. Краще йти після 10 години. Але й це ще не все. Коли настає середина квітня і збори соку зменшуються, він змінює колір, стаючи вже не білим, а коричневим. Такого соку дуже мало, проте саме він найсмачніший, на відміну від «масового» білого.

Щоб отримати сік, треба обирати здорові берези із товстими стовбурами (від таких дерев можна отримати більше соку, та й самі вони менше страждають від цієї «операції»).

Просвердлювати отвори або робити підруби в корі треба не близько до землі, а вище, оскільки, за спостереженнями, найсолодший і найароматніший сік — у грубих гілках і в місці розгалуження стовбура дерева (хоча кількість соку тут менша). До того ж, якщо зроблений отвір у дереві вище, то й деревина потім заживає швидше.

В отвір вставляють трубочку або дерев’яний жолобок, по якому сік краплями стікає в підставлений чи підвішаний посуд.

Витікання соку триває іноді кілька днів. З одного великого дерева за цей час можна отримати від 10 до 40 л соку.

Коли ж витікання соку припиняється, отвір треба забити дерев’яним (березовим) кілочком і замастити глиною.

Тару із соком накрийте кришкою, щоб запобігти його окисленню, і поставте в холодильник. Але більше двох-трьох днів його зберігати не можна, інакше випита рідина замість цілющих властивостей провокуватиме запаморочення і розлад шлунка.

Оскільки свіжий березовий сік можна отримати навесні з надлишком, його можна законсервувати і споживати протягом усього року. Хоча такий сік, звичайно, вже не той цілющий напій, що з дерева.

Ось відомий рецепт консервування соку. Залити сік в емальований або з нержавіючої сталі посуд і нагріти до 80-90°С, розлити в слоїки, накрити простерилізованими кришками. Можна за смаком додати трохи цукру. Потім на дно каструлі кладуть тканину, виставляють слоїки і ще кип’ятять п’ять хвилин. Можна варіювати: температуру збільшити до 90°С і витримати десять хвилин, після чого герметично закрити. Безперечно, в цьому разі сік збідніє на вітаміни, але все одно корисних речовин буде чимало.

Можна скористатися й таким рецептом. У каструлю із соком додають цукор (за смаком) і лимонну кислоту. Нагрівають до кипіння, щоб повністю розчинився цукор. Гарячий сік проціджують через марлю і одразу ж розливають у слоїки. Закупорені простерилізованими кришками банки витримують для додаткової пастеризації в гарячій воді за температури 90°С 15 хв.

БЕРЕЗОВИЙ СІК ІЗ ХВОЄЮ. Беруть свіжі річні пагони соснової хвої. Добре промивають, ошпарюють окропом, щоб змити восковий наліт, і ще раз промивають спочатку гарячою, а потім холодною водою. В посудину місткістю 50 л кладуть 2,5-3 кг такої хвої. Свіжий березовий сік проціджують, підігрівають до 80°С і заливають ним хвою доверху. Настоюють сік із хвоєю 6-7 годин. Потім його зливають, проціджують, додають 5% цукру і 0,1-0,2% лимонної кислоти. Розливають сік у слоїки і після закупорювання стерилізованими кришками пастеризують при 90-95°С 25 хв.

БЕРЕЗОВИЙ СІК НА М’ЯТІ. На 50 л соку беруть 70-100 г сухої м’яти, заливають її соком і настоюють 5-6 год. Консервують так само, як березовий сік з хвоєю.

Дуже смачний і корисний березовий сік з медом, відваром шипшини, глоду, меліси.

БЕРЕЗОВИК. Сік наливають у бутель і ставлять у темне місце. Через 2-3 дні він трохи закисне. Додають до нього підсмажені ячмінні зерна або житні сухарі (на 5 л соку — 30 г сухарів). Настоюють добу і проціджують.

БЕРЕЗОВИЙ СИДР. 12 л березового соку змішати з 2,5 л вина, додати 3,2 кг цукру і 4 дрібно нарізаних лимони. Каструлю щільно закрити і поставити в холодне місце на 2 місяці. Процідити, розлити в пляшки, закупорити і витримати 2 тижні.

КРЮШОН. Змішують по 0,5 л березового соку та сухого білого вина, 0,5 скл. цукру і ставлять у холодильник на 2-3 год. Подаючи до столу, додають мінеральної води.

КОКТЕЙЛЬ. 3 скл. соку, 6 ст. л. будь-якого ягідного сиропу і 150 г фруктового морозива збивають у міксері. Подаючи до столу, зверху кладуть ще морозиво.
Кому корисний?

Свіжий березовий сік лікує виразки шлунка і 12-палої кишки, печінку, жовчний міхур, головний біль, цингу, бронхіт, кашель, допомагає при ревматизмі, радикуліті, подагрі і артриті. А також сік корисний при шкірних захворюваннях, очищує кров, стимулює обмін речовин, промиває нирки. Щоб пісок «пішов», треба випити близько 2 л соку на день. При всіх інших захворюваннях — 3 склянки на день за півгодини до їди.
Кому шкідливий?

Багато соку не можна пити тим, у кого є камінці в нирках, а саме оксалати. Оскільки напій має сечогінну дію, він може проштовхнути оксалат у сечовивідні шляхи. Хворий відчує різкий сильний біль, кількість сечі зменшиться і в ній з’явиться кров.

Немає коментарів:

Дописати коментар